1Від термінала до сайту на сервері

2Що буде на цьому уроці

curl.exe -I http://91.219.61.4/u/demo.k1/

ssh-keygen -t ed25519 -f $env:USERPROFILE\.ssh\demo_k1

notepad $env:USERPROFILE\.ssh\config

Match host 91.219.61.4 user demo.k1
    IdentityFile ~/.ssh/demo_k1
    IdentitiesOnly yes

scp $env:USERPROFILE\.ssh\demo_k1.pub demo.k1@91.219.61.4:demo_k1.pub
ssh demo.k1@91.219.61.4 "mkdir -p ~/.ssh && chmod 700 ~/.ssh && cat demo_k1.pub >> ~/.ssh/authorized_keys && chmod 600 ~/.ssh/authorized_keys && rm demo_k1.pub"

ssh demo.k1@91.219.61.4 "ls -l www"

<!doctype html><meta charset="utf-8"><title>Скоро</title><h1>Сайт з’явиться тут за кілька хвилин</h1>

scp zaglushka.html demo.k1@91.219.61.4:www/index.html

111. Як комп’ютери стали домашніми і чим від них відрізняється сервер

12Великі машини й термінали

Перші електронні комп’ютери 1940–1950-х років займали цілу кімнату. ENIAC, добудований 1945 року в США, важив близько 27 тонн. Такий комп’ютер був один на весь інститут чи компанію, і працювати з ним могли лише спеціально навчені люди.

У 1960–1970-х з’явилися машини, якими користувалися десятки людей одночасно. Кожна людина сиділа за терміналом — пристроєм з клавіатурою й екраном (а спочатку й з принтером замість екрана), який сам нічого не обчислює. Термінал лише передає набраний текст на головний комп’ютер і показує, що той відповів. Комп’ютер стоїть в окремому залі, а термінали — в кабінетах, з’єднані з ним кабелем. Відомий приклад — термінал VT100 фірми DEC, 1978 рік.

13Персональні комп’ютери

Наприкінці 1970-х процесори стали маленькими й дешевими, і комп’ютер помістився на стіл. Процесор — мікросхема, яка виконує команди програм. Apple II (1977) та IBM PC (1981) вже все обчислювали самі, без головної машини: за ними працювала одна людина. У 1984 році Macintosh, а в 1985-му Windows принесли вікна, значки й мишу — до цього команди набирали на клавіатурі.

У 1991 році в європейському центрі ядерних досліджень CERN запрацював перший вебсайт. Його віддавав звичайний настільний комп’ютер NeXT, на який наклеїли попередження англійською: «Ця машина — сервер. НЕ ВИМИКАТИ!!». Якби хтось вимкнув цей комп’ютер, сайт зник би для всіх.

14Смартфони

У 2007 році вийшов iPhone, у 2008-му — перший телефон на Android. Смартфон — це комп’ютер з процесором, пам’яттю й операційною системою, який постійно під’єднаний до інтернету. Більшість застосунків на ньому самі майже нічого не зберігають: стрічка, повідомлення, відео й карти приходять із серверів.

15Як працює домашній комп’ютер

У ноутбуці є процесор, оперативна пам’ять (у ній лежать програми й дані, з якими процесор працює зараз; після вимкнення вона очищується) і диск, на якому файли зберігаються постійно. Усім цим керує операційна система — головна програма комп’ютера, яка запускає інші програми й дає їм доступ до диска, мережі й екрана: Windows, macOS, Android.

Ти сидиш перед екраном, працюєш і на ніч вимикаєш ноутбук. В інтернет він виходить через домашній роутер, тож іззовні до нього підключитися не можна: незнайомий комп’ютер в інтернеті просто не знає, як до нього звернутися.

16Як працює сервер

Сервер — комп’ютер, який постійно працює й відповідає на запити інших комп’ютерів через мережу. Усередині в нього ті самі процесор, пам’ять і диск, але працює він інакше:

• Без монітора й клавіатури. Сервер стоїть у металевій шафі разом з десятками інших, і ніхто не сидить поруч.
• Цілодобово. Його не вимикають роками, лише перезавантажують на кілька хвилин після оновлень.
• У дата-центрі. Дата-центр — будівля, де стоять тисячі серверів, з резервним живленням, охолодженням і кількома незалежними підключеннями до інтернету.
• З постійною IP-адресою. IP-адреса — номер комп’ютера в інтернеті, наприклад 91.219.61.4. За цією адресою сервер можна знайти з будь-якої точки світу.
• Керування через мережу. Адміністратор підключається до сервера зі свого ноутбука й набирає команди в терміналі — так само, як люди в 1970-х сиділи за терміналами. Тільки замість кабеля в сусідній зал тепер інтернет.

На більшості серверів стоїть операційна система Linux. Вона безкоштовна, працює без графічного інтерфейсу й нею зручно керувати командами.

17VPS — частина сервера в оренду

Один фізичний сервер у дата-центрі зазвичай потужніший, ніж потрібно одному сайту. Тому спеціальна програма ділить його на кілька віртуальних машин: кожна отримує свою частку процесора, пам’яті й диска, свою операційну систему й свою IP-адресу. Для того, хто з нею працює, вона виглядає як окремий комп’ютер.

VPS (virtual private server, віртуальний приватний сервер) — така віртуальна машина, яку здають в оренду помісячно. Навчальний сервер курсу з адресою 91.219.61.4 — саме VPS. На ньому в кожного учня свій акаунт, і сьогоднішній сайт теж ляже туди, в акаунт demo.k1.

182. Консоль, термінал, командний рядок і shell

Ці чотири слова часто вживають як синоніми, але кожне означає своє.

Консоль

Колись — клавіатура й екран, під’єднані прямо до комп’ютера, за якими працював оператор. Сьогодні так часто називають будь-яке вікно, де набирають команди, а в іграх — поле для введення службових команд.

Термінал

Сьогодні — програма, яка показує вікно для текстових команд: Windows Terminal у Windows, «Термінал» у macOS. Вона робить на екрані те, що колись робив окремий пристрій- термінал: передає набраний текст і показує відповідь.

Shell (оболонка)

Програма всередині термінала, яка читає твою команду, виконує її і друкує результат: PowerShell і cmd у Windows, bash і zsh у Linux і macOS. Термінал відповідає за вікно, shell — за виконання команд.

Командний рядок

Рядок, у якому ти набираєш команду. Перед ним shell друкує запрошення — підказку, що він готовий слухати, наприклад PS C:\Users\Mykola> у PowerShell. Літери PS означають PowerShell, далі — тека, у якій ти зараз працюєш.

Так виглядає одна команда в PowerShell і її результат. Команда Get-Date друкує поточні дату й час:

PS C:\Users\Mykola> Get-Date

11 жовтня 2026 р. 18:02:15

19Три способи керувати програмою: GUI, TUI і CLI

Сервери обслуговують переважно через CLI, і на це є причина. Команду можна записати текстом, повторити, надіслати на інший комп’ютер, зберегти у файл і запустити ще раз через рік. З кнопками в GUI так не вийде: щоб повторити дію, треба знову клацати. І ще одне: текстову команду може набрати не лише людина, а й програма. Саме так працює ШІ-агент, якого ти побачиш у розділі 4.

203. Що таке мовна модель і чим агент відрізняється від чату

21Мовна модель

LLM (large language model, велика мовна модель) — програма, яка за початком тексту обчислює, яким найімовірніше буде його продовження. Текст вона обробляє токенами — шматками тексту завдовжки зі слово, частину слова або розділовий знак. Відповідь модель будує по одному токену: дописала токен, додала його до тексту й обчислює наступний.

Щоб передбачення були влучними, модель навчають на величезному обсязі текстів: книжках, статтях, сайтах, програмному коді. Під час навчання програма мільярди разів підправляє числа всередині моделі — їх називають параметрами, — щоб її продовження частіше збігалися з реальними текстами. Потім модель додатково вчать відповідати на запитання й виконувати прохання людини. Приклади мовних моделей — Claude, GPT, Gemini.

Наслідок, який варто запам’ятати: модель видає текст, схожий на правильну відповідь. Найчастіше він справді правильний, але не завжди.

22Чат і агент

У чаті ти пишеш повідомлення, модель відповідає текстом. Вона нічого не робить на твоєму комп’ютері: якщо відповідь — код, ти сам копіюєш його у файл, сам запускаєш і сам розповідаєш моделі, що вийшло.

ШІ-агент — та сама мовна модель плюс програма, яка дає їй інструменти: прочитати файл, записати файл, виконати команду в терміналі. Працює це по колу:

1. Ти даєш завдання звичайним текстом.
2. Модель вирішує, що зробити першим, наприклад «подивитися, які файли є в теці», і пише відповідну команду.
3. Програма-агент показує команду тобі. Ти дозволяєш — вона виконує команду й віддає моделі результат.
4. Модель читає результат і вирішує, що робити далі. Так повторюється, поки завдання не буде виконане або поки агентові не знадобиться твоя відповідь.

Claude Code, якого ти побачиш у розділі 4, — агент компанії Anthropic, який працює в терміналі. За замовчуванням без дозволу він лише читає файли; перед тим як змінити файл або виконати команду, він показує, що саме збирається зробити, і питає, чи можна.

23Обмеження: агент помиляється

• Вигадує. Модель може впевнено написати назву команди чи функції, якої не існує. Таку помилку називають галюцинацією.
• Не знає новин. Модель знає те, що було в текстах для навчання. Що змінилося після цього, вона дізнається, лише якщо прочитає сама — з документації чи з твоїх файлів.
• Каже «готово», коли не готово. Тому результат перевіряють не за словами агента, а напряму: відкривають сторінку, запускають програму, дивляться код відповіді сервера. Сьогодні ти побачиш таку перевірку на власному телефоні.

24Безпека: що агентові не можна давати

• Секрети. Паролі, коди з SMS, ключі доступу, номери карток не пишуть у чат і не дають агентові читати. Усе, що ти пишеш, передається на сервери компанії, яка зробила модель.
• Особисті дані. Прізвище, адресу, номер телефона й школи — так само.
• Команди без читання. Агент працює з тими самими правами, що й ти. Якщо дозволити команду, яка видаляє теку, вона видалиться. Перед кожним «дозволити» читай команду; не розумієш, що вона робить, — спитай агента або відмов.
• Окрема тека. Агента запускають у теці проєкту, а не в корені диска, щоб він бачив лише потрібні файли.

25Хто на курсі працює з ШІ-агентом

Умови користування сервісами Claude для приватних осіб (Consumer Terms of Service, anthropic.com/legal/consumer-terms) дозволяють ними користуватися лише з 18 років. Тому Claude Code на уроках працює в руках викладача. Учні курсу на сервері працюють самі: заходять у свій акаунт, набирають команди, пишуть код і самі розбираються, чому він не працює.

264. Практика: агент робить сайт і викладає його в інтернет

Далі все відбувається на комп’ютері викладача: Windows 11, PowerShell. Ти дивишся і стежиш за командами — кожну з них розберемо.

irm https://claude.ai/install.ps1 | iex

claude --version

mkdir $HOME\vizytka
cd $HOME\vizytka
claude

Зроби в цій теці сайт-візитку курсу програмування «Школа Миколи» — один файл index.html.
Вимоги:
- українська мова;
- стилі всередині файлу, без зовнішніх бібліотек, шрифтів і картинок;
- сторінка добре виглядає на телефоні;
- угорі великий заголовок і одне речення про курс;
- нижче три картки: «Сервер», «Python і FastAPI», «База даних SQLite», у кожній по два речення;
- унизу рядок «Сторінку зробив ШІ-агент на відкритому уроці» і дата та час, коли сторінку відкрили (через JavaScript);
- жодних прізвищ, телефонів і адрес.

start index.html

Завантаж index.html на навчальний сервер командою scp: логін demo.k1, адреса 91.219.61.4,
файл має лягти в теку www у домашній теці під тим самим ім’ям.
Потім перевір командою curl.exe -I, що адреса http://91.219.61.4/u/demo.k1/ відповідає кодом 200.

scp index.html demo.k1@91.219.61.4:www/index.html

curl.exe -I http://91.219.61.4/u/demo.k1/

HTTP/1.1 200 OK
Server: nginx
Content-Type: text/html
…

345. Як усе з’єднано: шлях файлу від ноутбука до твого телефона

Сайт з’явився в тебе на телефоні, хоча телефон нічого не знає про комп’ютер викладача. Ось хто й у якому порядку брав у цьому участь.

1. Завантаження. На комп’ютері викладача scp під’єднується через інтернет до сервера 91.219.61.4 на порт 22. Порт — номер, за яким сервер розрізняє, якій програмі передати з’єднання. На порту 22 чекає sshd — програма, яка приймає під’єднання SSH. Вона перевіряє ключ акаунта demo.k1 і записує файл у /home/demo.k1/www/index.html.
2. Запит. Ти набираєш на телефоні адресу. Браузер розбирає її на частини: http:// — домовленості, за якими говорити з сервером (вони називаються HTTP); 91.219.61.4 — до якого комп’ютера звертатися; порт не вказано, тому для HTTP береться 80; /u/demo.k1/ — яку сторінку просити. Запит іде через мережі провайдерів до сервера.
3. Відповідь. На порту 80 чекає nginx — вебсервер, тобто програма, яка відповідає браузерам. У його налаштуваннях для кожного учня є правило: що починається з /u/demo.k1/, брати з теки /home/demo.k1/www/. Адреса закінчується на /, тому nginx віддає файл index.html. Він надсилає код 200 і текст файлу, браузер малює сторінку і виконує JavaScript, який вписує дату й час.

Ось це правило в налаштуваннях nginx на навчальному сервері — такий блок додається для кожного учня:

location /u/demo.k1/ {
    alias /home/demo.k1/www/;
    index index.html;
    try_files $uri $uri/ =404;
}

Останній рядок означає: якщо такого файлу чи теки немає, відповісти кодом 404 — «нічого не знайдено».

Зазвичай замість цифр в адресі пишуть доменне ім’я, наприклад google.com, і окрема служба DNS перетворює його на IP-адресу, перш ніж браузер піде на сервер. У нашій адресі одразу стоять цифри, тому цей крок пропускається.

Головне: після кроку 1 комп’ютер викладача більше не потрібен. Сайт віддає сервер у дата-центрі, і він відкриватиметься, навіть коли ноутбук вимкнений.

356. Що буде на курсі

Сьогодні сайт зробив агент, а на курсі кожен учень за три місяці сам зробить власний вебсервіс і доведе його до випуску. Вебсервіс — програма на сервері, з якою люди працюють через браузер: додають записи, бачать списки, входять за паролем. Тема сервісу — на вибір учня: щоденник тренувань, список домашніх завдань, каталог колекції.

Python і FastAPI

Python — мова програмування. FastAPI — бібліотека для Python, з якою зручно писати програму-сервер, що відповідає на запити браузера.

SQLite

База даних, яка зберігається в одному файлі. У ній сервіс тримає записи користувачів.

Git

Програма, яка зберігає історію змін у коді: будь-яку зміну можна переглянути й скасувати.

HTTPS

HTTP із шифруванням: той самий значок замка в адресному рядку браузера.

Занять 13: чотири у першому місяці, чотири в другому і п’ять у третьому. Кожне — 90 хвилин. Після кожного заняття програма на сервері сама перевіряє, що зроблено, і показує учневі відмітки в його кабінеті.

36Питання, які часто ставлять

37Як записатися